[b]Галина Леонідівна Гордасевич[/b] (31 березня 1935, м. Кременець на Тернопільщині — 11 березня 2001, м. Львів, похована у Кременці) — відома донецька поетеса, член Спілки письменників України, співзасновниця Донецького Товариства української мови та Донецького Крайового Руху. Народилася в м. Крем'янці на Тернопільщині в родині священика Леоніда Гордасевича (1912—1990), політв'язень (1946—1953), та Олени Хомчук (1912—2000). Дитинство письменниці пройшло на Волині, де вона жила і вчилась у с. Городець, м. Дубровиця, с. Кричільську, м. Острозі, м. Костополі. Після закінчення семирічки навчалася в Острозькому педучилищі. У 16 років була арештована і засуджена на 10 років таборів «… за антирадянську агітацію серед студентів». Звільнилася через три роки і приїхала в Донбас, де починала з різноробочої на будівництві. Навчалася в школі робітничої молоді. Вступила до Донецького індустріального інституту, потім на театральне відділення культосвітнього училища. Працювала в Макіївці на труболиварному заводі, керівником драмгуртка в Ханжонково, друкарем у Донецькій обласній друкарні. В середині 1960-тих років знову почала писати вірші, трохи пізніше — прозу і критичні статті. 1971 року закінчила Літературний інститут ім. Горького у Москві. Автор поетичних збірок «Веселки на тротуарах» («Радянський письменник», 1966 р.), «Наречена сонця» («Донбас», 1976 р.), «Високе полум'я дня» («Радянський письменник», 1980 р.), «Слід зірниці» («Радянський письменник», 1986 р.), книжок прози «Вицвіла шипшина» («Радянський письменник», 1974 р.), «Твій тихий дім» («Донбас», 1980 р.), «Двадцять років і один день» («Радянський письменник», 1984 р. та «Донбас», 1985 р.), «Прекрасні імена жіночі» («Донбас», 1990 р.), а також публіцистичної книжки «Письма к другу» («Донбас», 1989 р.) і літературних портретів українських поетес «Силуети поетес» («Радянський письменник», 1988 р.). Автор публіцистичних та критичних статей у ряді українських журналів. Лауреат премій ім. О. Білецького та ім. В. Марченка. Галина Гордасевич була активним громадським і політичним діячем — у 90-х роках вона була членом багатьох новітніх громадських організацій України, народжених демократією. Публікації творів: Гордасевич Г. Високе полум"я дня: Поезії. — К.: Рад. письменник, 1980. — 77с. Гордасевич Г. Відцвіла шипшина: Повість та оповідання /Іл.: В.Гончаренко. — К.: Рад. письменник, 1974. — 181с., іл. Гордасевич Г. Двадцят років і один день: Повісті. — К.: Рад. письменник, 1984. — 237с. Гордасевич Г. Із сімейного альбома: Есе. — Дубно: Наш край, 1993. — 32с. Гордасевич Г. Наречена сонця: Поезії /Біогр. довідка на С.4. Іл. В.Савілов. — Донецьк: Донбас, 1976. — 63с. Гордасевич Г. Прекрасні імена жіночі: Повісті. — Донецьк: Донбас, 1990. — 207с. Гордасевич Г. Силуети поетес: Літературні портрети. — К.: Рад. письменник, 1989. — 246с. Гордасевич Г. Твій тихий дім: Повість та оповідання. — Донецьк: Донбас, 1980. — 175с. Гордасевич Г. А ще був такий випадок: [Із спогадів] //Літ. Україна. — 1996. — 19 груд. Гордасевич Г. Біля підніжжя парнасу і новелетки //Тернопіль. — 1995. — № 2. — С.42-46. Гордасевич Г. Відлуння: Новелетки //Україна. — 1994. — № 21-22. — С.29. Гордасевич Г. Вічний дім над кручею: Роздуми над творчістю І.Качуровського //Київ. — 1995. — № 11-12. — С.138-140. Гордасевич Г. Гість-невидимка: Оповідання з циклу «Розслідують брати Шведуняки» //Літ. Україна. — 1998. — 27 серп. Гордасевич Г. До питання про незалежність України: Памфлет //Київ. — 1997. — № 9-10. — С.174. Гордасевич Г. Закатована поезія //Визвольний шлях. — 1996. — № 1. — С.116-121. Гордасевич Г. Заповіт Іванни Блажкевич: [Вірш] //Тернопіль. — 1994. — № 5-6. — С.82. Гордасевич Г. Із циклу «Міста України». 2. //Березіль. — 1995. — № 9-10. — С.2-6. Гордасевич Г. Історія в дзеркалі поезії //Літ. Україна. — 1992. — 25 черв. Гордасевич Г. Історія жінки: [Вірш] //Я, ти, ми: Газета для жінок. — 1996. — № 3. Гордасевич Г. Княжі лови в Теребовлі //Літ. Україна. — 1996. — 5 груд. Гордасевич Г. Ланцюг Злуки; Жіноча доля; Ера України; Гетьманські столиці: [Вірші] //Дзвін. — 1997. — № 1. — С.56-61. Гордасевич Г. Ліричне есе. Березневі мотиви //Урядовий кур"єр. — 1997. — 8 берез. Гордасевич Г. Мандрівки Україною наприкінці тисячоліття: [Роздуми і спогади] //Дзвін. — 1998. — № 4. — С.85. Гордасевич Г. Ми й наші діти: Новелетки //Жінка. — 1997. — № 10 (жовт.). — С.20. Гордасевич Г. Між хлібом і словом //Київ. — 1990. — № 11. — С.3-4. Гордасевич Г. Міні-новели //Березіль. — 1997. — № 9-10. — С.41. Гордасевич Г. Натхнення поетової музи //За вільну Україну. — 1995. — 22 берез. Гордасевич Г. Не викидайте слова з пісні: [Поезії] //Дніпро. — 1992. — № 8-9. — С.2-4. Гордасевич Г. Не стала Оленою Волинянкою, а стала матір"ю, моєю: [Поетеса про свою маму] //Жінка. — 1995. — № 9. — С.6-7. Гордасевич Г. Ноїв ковчег: [Повість] //Березіль. — 1998. — № 5-6. — С.27. Гордасевич Г. Пора почуватись великим: Публіцистика //Дніпро. — 1997. — № 3-4. — С.110-118. Гордасевич Г. Роман про добро і зло //Вітчизна. — 1997. — № 1-2. — С.147-150. Гордасевич Г. Соло для дівочого голосу: [Повість-есе] //Київ. — 1993. — № 6. — С.6-30. Гордасевич Г. Стати на повен зріст: [Вірші] //Україна. — 1990. — № 42. — С.7. Гордасевич Г. Сяйво золотої булави: [Про літературознавця і поета Яра Славутича] //Дзвін. — 1998. — № 1. — С.146-147. Гордасевич Г. Сьомий з лебединого грона: [Про творчість Ігоря Качуровського] //Вітчизна. — 1995. — № 9-10. — С.142-146. Гордасевич Г. Та, що ділиться світлом //Жінка. — 1993. — № 4. — С.13. Гордасевич Г. Тінь у дощовий день: [Повість] //Дніпро. — 1998. — № 3-4. — С.32-49. Гордасевич Г. Три арешти Івана Франка //Дивослово. — 1998. — № 4. — С.52. Гордасевич Г. Українка і тоталітаризм //Визвольний шлях. — 1996. — № 3. — С.350-361. Гордасевич Г. Українська сорочка в Америці //Визвольний шлях. — 1993. — № 6. — С.744-748. Гордасевич Г. Українське поле; Княжі лови в Теребовлі: [Вірші] //Русалка Дністрова. — 1994. — № 3 (лют.). Гордасевич Г. Чому «вікно» середнього роду?: [Спогади дитинства] //Дивослово. — 1998. — № 5. — С.59. Гордасевич Г. Чи потрібні письменники політиці?: Передвиборні роздуми //Літ. Україна. — 1998. — 12 берез. Гордасевич Г. «Я в Крем»янці родилась — крем"янчанкою зовіть": [Поезії] //Русалка Дністрова. — 1995. — № 9 (квіт.).