Десять днів щастя

Війна і мир, атомна смерть і боротьба за роззброєння, правда життя і людське сумління — ось те коло питань, що їх художньо досліджує В. Собко в повісті «Десять днів щастя». Основні події розгортаються в невідомому місті Західної Німеччини, де розмістилися сховані од людського ока лабораторії Ельзи Таубе. Професорка Таубе протягом багатьох років проводить варварські «досліди» на радянських військовополонених. Ці люди штучно позбавлені пам'яті про своє минуле і е сліпими виконавцями наказів. Серед інших тут перебуває й українець Максим Шайтан, колишній ін-женер-будівельник. Зараз він потрапляв додому, зустрічав дочку, дружину, друзів і ворогів. Його поява у Світлограді спричиняється до багатьох подій, які раптово міняють долі людей: одні зізнаються у тяжких злочинах і потрапляють за грати, інші, навпаки, повертаються до життя. Друга повість, яка увійшла до цієї книги,— «Четверта рота» — присвячена людям, що пережили важкі випробування в перші дні Великої Вітчизняної війни, опинившись між небом і землею, на нічийній території. Це були не військові, а колишні ув'язнені, здебільшого засуджені несправедливо. Але в їхніх серцях почуття патріотизму, любові до Вітчизни було найголовнішим, вони належно зустріли ворогів і перемогли.