Дві повісті

В автобіографічній повісті «Коли повернулися лелеки...» придніпровського письменника Олександра Нечая (переклад з російської Михайла Нечая) йдеться про дитинство і юність дітлахів повоєнного покоління, народжених після Великої Вітчизняної війни. Їхнє дитинство припало на ту пору, коли міста й села ще лежали в руїнах, а їхні матері, які пережили воєнне лихоліття, та батьки, що повернулися з фронту, узялися із завзяттям до мирної праці. У другій повісті «Гончарний круг» події розгортаються у 1970-х роках ХХ століття. Молодий фахівець уперше переступив поріг конструкторського бюро. Нелегкою є пора становлення молодого інженера, вчорашнього студента й безтурботного хлопця, а відтепер частки виробничого колективу. Добре знання і любовне ставлення до предмета, про який пише автор, є однією з головних чеснот повісті. У ній автор глибоко і грунтовно розмірковує над проблемами, які непокоять технічну інтелігенцію, занурюється у внутрішній світ своїх героїв, щоб зрозуміти, про що вони думають, до чого прагнуть, шукаючи своє місце в житті.